Застосовується з 17 січня 2025 року

DORA

Регламент (ЄС) 2022/2554

DORA встановлює правила цифрової операційної стійкості фінансового сектору ЄС: керування ІКТ-ризиками, реагування на інциденти, тестування, робота з постачальниками та обмін інформацією про загрози.

Огляд DORA

DORA — Регламент (ЄС) 2022/2554 про цифрову операційну стійкість фінансового сектору. Його мета — щоб фінансові послуги могли витримувати збої інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), а установи вміли реагувати й відновлювати роботу.

Регламент охоплює і кібератаки, і звичайні технічні збої. Його п’ять основних напрямів — ІКТ-ризики, інциденти, тестування стійкості, ризики постачальників та обмін інформацією. Сертифікат системи управління сам по собі не підтверджує виконання DORA.

Тип документаРегламент ЄС про фінансовий сектор
Набрання чинності16.01.2023
Початок застосування17.01.2025
Структура9 глав, 64 статті
НаглядКомпетентні органи; EBA, ESMA та EIOPA — критичні ІКТ-постачальники
Український контекстЗастосовність і договори перевіряють окремо; не замінює українського права

Для кого призначений регламент

Основні обов’язки адресовані фінансовим установам, переліченим у статті 2. Усередині організації потрібна спільна робота керівного органу, ІТ, кібербезпеки, ризик-менеджменту, комплаєнсу, закупівель та внутрішнього аудиту.

Постачальники ІКТ-послуг мають розуміти договірні вимоги фінансових клієнтів. Окремий європейський нагляд поширюється на постачальників, яких EBA, ESMA та EIOPA визначили як критичних; цей статус не виникає автоматично в кожної ІТ-компанії.

Галузі та межі застосування

DORA охоплює, зокрема, банки, платіжні установи, установи електронних грошей, інвестиційні компанії, страховиків, управителів фондів, ринкову інфраструктуру та визначених постачальників послуг з криптоактивами. Сфера дії залежить від юридичної категорії установи й передбачених винятків.

Це регламент ЄС, а не універсальна вимога для всіх галузей України. Для української організації значення можуть мати її діяльність у ЄС, місце в міжнародній групі або договори з фінансовими клієнтами ЄС; власні українські регуляторні обов’язки перевіряють окремо.

ІКТ-ризики та відповідальність керівництва

Керівний орган відповідає за систему керування ІКТ-ризиками: затверджує підхід, ролі, ресурси та контролює виконання. Команди визначають критичні або важливі функції, пов’язані системи, дані та залежності й планують захист, виявлення збоїв і відновлення.

Заходи мають відповідати розміру, ризикам і складності діяльності. Спрощена система передбачена лише для визначених категорій установ; невеликий розмір сам по собі не звільняє від DORA.

Інциденти: від виявлення до звітності

Установа реєструє й класифікує ІКТ-інциденти, визначає вплив на клієнтів, послуги та дані, усуває причину і документує висновки. Про значні ІКТ-інциденти повідомляють компетентний орган; для суттєвих кіберзагроз передбачене добровільне повідомлення.

Потрібен відпрацьований процес початкового повідомлення, проміжного та підсумкового звітів. Критерії, форми й строки уточнюють технічні акти; не слід автоматично переносити строки повідомлення про порушення персональних даних із GDPR.

Тестування цифрової стійкості

Програма тестування перевіряє, чи працюють засоби захисту, резервування та відновлення. До неї можуть входити аналіз уразливостей, сценарні перевірки й тестування проникнення; виявлені недоліки потрібно усувати та перевіряти повторно.

Поглиблене тестування на основі загроз — TLPT — обов’язкове для установ, визначених за регуляторними критеріями, а не для кожного учасника. Базова періодичність для них — щонайменше раз на 3 роки; компетентний орган може її змінювати.

Постачальники ІКТ-послуг

Фінансова установа зберігає відповідальність за виконання DORA, навіть коли передає ІКТ-послуги підряднику. Вона веде реєстр договірних домовленостей, оцінює залежність і концентрацію, перевіряє постачальника та передбачає потрібні права доступу, аудиту й припинення договору.

Для послуг, що підтримують критичні або важливі функції, діють додаткові вимоги та потрібні стратегії виходу. Окремо ESAs здійснюють нагляд за визначеними критичними постачальниками; він доповнює, але не замінює контроль установи над власним договором.

Обмін інформацією про загрози

Стаття 45 дозволяє фінансовим установам обмінюватися інформацією про кіберзагрози в довірених спільнотах. Це може допомогти раніше виявити спільну кампанію, уразливість або залежність від ураженого постачальника.

Участь добровільна, але домовленість має визначати правила захисту інформації, конфіденційності та поводження з персональними даними. Такий обмін не замінює обов’язкового повідомлення регулятору про значний інцидент.

Як перейти від вимог до роботи

Почніть з однієї важливої фінансової послуги, наприклад виконання платежів. Пов’яжіть її з системами, командами й постачальниками; перевірте сценарій відмови, порядок повідомлення та можливість відновлення. Результат — відповідальні особи, докази перевірки й перелік виправлень.

Основний регламент потрібно читати разом із застосовними делегованими та імплементаційними актами. Вони деталізують вимоги; наглядові заяви пояснюють очікування, але їх не слід називати новою редакцією DORA.